’ронолог≥¤ розвитку електротранспорту ¬≥нниц≥

1910, 23 лютого та 31 травн¤ Ц м≥ська управа уклала догов≥р з рос≥йським товариством Ђ¬сеобща¤ кампани¤ электричестваї з буд≥вництва центральноњ електростанц≥њ, ¤ка дала поштовх дл¤ заснуванн¤ трамвайного руху в м≥ст≥.

1912, с≥чень Ц на ц≥й електростанц≥њ була випробувана на потужн≥сть акумул¤торна батаре¤, встановлена  ињвським в≥дд≥ленн¤м рос≥йського товариства Ђ¬сеобща¤ кампани¤ электричестваї.

1912, жовтень Ц на електростанц≥њ функц≥онувало два агрегати (локомоб≥л≥), потужн≥сть кожного з ¤ких с¤гала 95 к≥нських сил.

1912 Ц у ¬≥нницю над≥йшло перших 7 вагон≥в з Ќ≥меччини, з≥бран≥ на завод≥ ЂћјЌї. «будовано трамвайний парк на берез≥ р. ѕ≥вденний Ѕуг на вул. 1 “равн¤.

1913, вересень Ц напередодн≥ запровадженн¤ трамвайного руху м≥ське господарство мало у своЇму штатному розклад≥ 13 кондуктор≥в, 15 вагоновод≥в, 3 слюсар≥ ≥ ст≥льки ж п≥дсобних роб≥тник≥в.

1913, 28 жовтн¤ Ц в≥дкрито рух трамваю. ƒвокол≥йна л≥н≥¤ прокладена в≥д зал≥зничного вокзалу до ж≥ночоњ г≥мназ≥њ (нин≥ школи є2). ѕо н≥й курсувало 7 вагон≥в. ÷ього ж таки року почали експлуатуватись трамвайн≥ вагони н≥мецького виробництва.

1913-1922 Ц у цей пер≥од трамвайне господарство функц≥онувало п≥д назвою Ђ¬≥нницьке м≥ське електроп≥дприЇмствої.

1914 Ц зведена однокол≥йна л≥н≥¤ по вул. ¬орошилова (нин≥ вул.. 50-р≥чч¤ ѕеремоги) до зал≥зничного вокзалу та в≥йськового м≥стечка.

1916, листопад Ц у трамвайному господарств≥ працювало 58 чолов≥к.

1921, 1 грудн¤ Ц поновлено трамвайний рух п≥сл¤ тривалоњ перерви, викликаноњ громад¤нською в≥йною та революц≥йними под≥¤ми.

1922 Ц зм≥нена назва трамвайного господарства. ¬≥дтепер зареЇстровано ¤к обТЇднанн¤ Ђ¬≥нницьке м≥ське електричне п≥дприЇмствої.

1930, 21 червн¤ Ц закуплено у м. “вер≥ 5 трамвайних вагон≥в.

1932 Ц введено в д≥ю трамвайну л≥н≥ю в≥д школи є2 до л≥карн≥ ≥м. ѕирогова.

1932 Ц нова назва трамвайного господарства: Ђ”правл≥нн¤ м≥ського трамваюї.

1934 Ц зак≥нчено буд≥вництво ≥ введено в д≥ю —абар≥вську √≈—.

1936 Ц збудовано т¤гову п≥дстанц≥ю з одним ртутним випр¤мл¤чем.

1936 Ц за рахунок поставок з ќдеси зб≥льшилас¤ к≥льк≥сть трамвайних вагон≥в до 15 одиниць.

1936, 14 вересн¤ Ц постановою презид≥њ м≥ськоњ ради трамвайне господарство вид≥лено в окрему одиницю. ¬оно перейменоване на Ђ“рамвайний трестї ≥ п≥дпор¤дковане м≥ськоммунгоспу.

1941-1944 Ц фашистами завдано важких втрат трамвайному господарству: майже повн≥стю було виведено з ладу рухомий склад, а трамвайн≥ л≥н≥њ на багатьох д≥л¤нках демонтован≥, зн¤то контактний др≥т.

1944, 1 травн¤ Ц в≥дкрито рух трамвањв в≥д центрального мосту до л≥карн≥ ≥м. ѕирогова.

1948 Ц зак≥нчено буд≥вництво трамвайноњ л≥н≥њ на вул. ≥м. ‘рунзе.

1950 Ц повн≥стю в≥дновлено трамвайне депо, т¤гова п≥дстанц≥¤, трамвайн≥ кол≥њ та контактна мережа.

1952 Ц чергова зм≥на назви трамвайного господарства на Ђ”правл≥нн¤ ¬≥нницького трамваюї.

1955 Ц збудовано 3,9 км. “рамвайноњ л≥н≥њ в≥д площ≥ √агар≥на до вул. –еволюц≥йноњ.

1955 Ц введено в експлуатац≥ю нове трамвайне депо на ’мельницькому шосе.

1955 Ц на трамвайних маршрутах м≥ста зТ¤вилис¤ комфортабельн≥ вагони виробництва Ќƒ– та в≥тчизн¤н≥ (кињвського виробництва).

1957 Ц введено 1,3 км. трамвайноњ кол≥њ по вул. ѕирогова.

1958 Ц побудовано 2,5 км. трамвайноњ л≥н≥њ в≥д вул. ѕирогова до л≥карн≥ ≥м. ёщенка.

1961-1961 Ц зведено ≥ здано в експлуатац≥ю другу трамвайну л≥н≥ю в район≥ х≥мзаводу.

1962 Ц побудовано кол≥йну мережу трамваю на вул. ѕирогова до л≥карн≥ ≥м. ёщенка ≥ т¤гову п≥дстанц≥ю є3 на вул. ѕирогова.

1963 Ц продовжена трамвайна л≥н≥¤ в≥д вул. –еволюц≥йноњ до ¬ишеньки

1963, лютий Ц розпочалос¤ прокладанн¤ тролейбусноњ контактноњ мереж≥ в≥ж ∆овтневоњ площ≥ по вул.  .ћаркса.

1963, 28 жовтн¤ Ц колектив п≥дприЇмства в≥дзначив 50-р≥чч¤ в≥нницького трамваю.

1963, 18 лютого Ц ком≥с≥Їю м≥ськвиконкому п≥дписано акт прийому завершеного буд≥вництва першоњ черги тролейбусноњ л≥н≥њ: ∆овтнева площа Ц ≥нструментальний завод. ¬≥дбулос¤ урочисте в≥дкритт¤ тролейбусного руху. Ќа л≥н≥ю вийшло 4 тролейбуси.

1964-1970 Ц збудовано 4 т¤гов≥ п≥дстанц≥њ.

1962 Ц державними органами зареЇстровано статут м≥ського електротранспорту п≥д назвою Ђ“рамвайно-тролейбусне управл≥нн¤ї.

1965 Ц продовжена тролейбусна л≥н≥¤ в≥д ∆овтневоњ площ≥ по вул.  ињвськ≥й до водоканалу.

1965 Ц придбано 8 тролейбус≥в марки «≥”-5. ” цьому ж роц≥ п≥д ремонтну базу тролейбус≥в була передана територ≥¤ з буд≥вл¤ми таксомоторного парку на вул. ќстровського.

1966 Ц продовжена тролейбусна л≥н≥¤ по Ќемир≥вському шосе в≥д вул.. „ехова до ≥нструментального заводу.

1967 Ц зведено тролейбусну л≥н≥ю на вул. “арногродського в≥д вул.  ињвськоњ до ƒѕ«-18.

1967 Ц побудовано п≥дстанц≥њ є6 на вул. ¬атут≥на, є4 на вул.  ињвськ≥й, контактна мережа тролейбуса по вул. Ќемир≥вське шосе, „ехова до вул. ¬атут≥на, по вул.  ињвськ≥й до к≥льц¤ ¬одоканалу, по вул. „ек≥ст≥в, “еатральн≥й, ѕирогова до к≥льц¤ ринку Ђ”рожайї.

1968 Ц прокладен≥ трамвайн≥ л≥н≥њ до Ѕарського шосе та в≥д вул. ѕирогова до нин≥ д≥ючоњ зупинки Ђ≈лектромережаї.

1968 Ц побудовано п≥дстанц≥ю є7 на вул. “арногродського, контактну мережу по вул. “арногродського до ƒѕ«-18, по вул. —оборн≥й до ∆овтневоњ площ≥.

1968-1969 Ц продовжена тролейбусна л≥н≥¤ по вулиц¤х ѕирогова ≥ ƒен≥на (нин≥ Ц вул. —оборна) до ∆овтневоњ площ≥, а по вул. ѕривокзальн≥й Ц до зал≥зничного вокзалу.

1970-1980 Ц збудовано чотири чергов≥ т¤гов≥ п≥дстанц≥њ.

1971 Ц закуплено перш≥ трамвайн≥ вагони чеського виробництва.

1973 Ц побудовано нове тролейбусне депо по вул. ѕершотравнев≥й ≥ п≥дстанц≥ю є5.

1973, жовтень Ц колектив п≥дприЇмства в≥дзначив 60-р≥чч¤ в≥нницького трамваю.

1973 Ц введено в експлуатац≥ю нове тролейбусне депо на 100 машином≥сць на вул. 1 “равн¤.

1974 Ц побудовано п≥дстанц≥ю є8 на вул.  елецьк≥й ≥ контактну мережу по вул.  елецьк≥й до пр. ёност≥.

1976 Ц тролейбусна л≥н≥¤ продовжена по вул.  елецьк≥й до вул.  в¤тенка.

1977 Ц демонтована трамвайна л≥н≥¤ на вул.  оцюбинського ≥ перенесена на вул.  ≥рова до зал≥зничного вокзалу.

1977-1978 Ц у рац≥онал≥заторський фонд п≥дприЇмства внесено новаторських пропозиц≥й на загальну суму понад 270 тис¤ч крб., що дозволило зекономити 32 тис. к¬т/годин електроенерг≥њ, 28 тон металу.

            ¬ведено в експлуатац≥ю новий проф≥лактор≥й, внасл≥док чого зб≥льшено потужн≥сть д≥ючого трамвайного депо.

1978 Ц побудовано п≥дстанц≥ю є10 на вул.  ≥рова ≥ контактну мережу по вул. ѕривокзальн≥й,  оцюбинського до к≥льц¤ зал≥зничного вокзалу.

1980 Ц керуванн¤ п≥дстанц≥¤ми зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою засоб≥в автоматизац≥њ та телекеруванн¤.

1981 Ц ¬≥нницьке ““” серед спор≥днених п≥дприЇмств ”крањни пос≥ло пос≥ло третЇ м≥сце за п≥дсумками роботи у другому квартал≥.

1982 Ц у першому квартал≥ в≥нницьке ““” визнано кращим у крањн≥, а за п≥дсумками роботи у 1982 роц≥ занесено на ƒошку пошани ¬ƒЌ√ ”–—–.

1982 Ц буд≥вництво цеху планових ремонт≥в тролейбус≥в.

1983 Ц ¬≥нницьке ““” пос≥ло перше м≥сце в республ≥канському змаганн≥ ≥ нагороджене перех≥дним „ервоним ѕрапором ћ∆ √ ”крањни та галузевоњ профсп≥лки.

1983 Ц на баз≥ ¬≥нницького ““” в≥дбувс¤ республ≥канський сем≥нар з питань охорони прац≥ на п≥дприЇмствах м≥ськелектротранспорту за участю представник≥в галуз≥ з ≥нших республ≥к —–—–.

1984 Ц побудовано п≥дстанц≥ю є20 ≥ нове к≥льце на Ѕарському шосе.

1984 Цпобудовано п≥дстанц≥њ: є11 на вул. Ћебединського, є13 на вул. “арногродського, є18 на вул. 30-р≥чч¤ ѕеремоги, є17 на вул. ‘рунзе.

1984-1998 Ц при ¬““” функц≥онувало —ѕ“” є18, котре готувало квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в з роб≥тничих профес≥й: вод≥њв трамвањв ≥ тролейбус≥в, слюсар≥в-електрик≥в з обладнанн¤ ≥ ремонту електротранспорту.

1984 Ц ¬““” визнано серед кращих в ”крањн≥.

1985 Ц введена п≥дстанц≥¤ є14 на вул.  елецьк≥й.

1985 Ц пущена в експлуатац≥ю трамвайна л≥н≥¤ по вул.  елецьк≥й до вул.  осмонавт≥в.

1987 Ц побудовано п≥дстанц≥њ: є12 на вул. —оборн≥й ≥ є16 на вул.  елецьк≥й, контактну мережу по вул.  елецьк≥й в≥д пр. ёност≥ до вул.  в¤тенка.

1992 Ц продовжена трамвайна л≥н≥¤ в≥д к≥нотеатру Ђћирї до вул.  в¤тенка.

1993, 16 вересн¤ Ц на баз≥ ¬≥нницького ““” в≥дбулась нарада кер≥вник≥в п≥дприЇмств м≥ського електротранспорту ”крањни з питань його д≥¤льност≥ в умовах переходу до ринковоњ економ≥ки.

1995 Ц на баз≥ ¬≥нницького ““” в≥дбулась нарада головних ≥нженер≥в ћ≈“ ”крањни за участю представник≥в корпорац≥њ ћ≈“ ≥ ком≥тету м≥ськжитлокоммунгоспу.

1996 Ц продовжена тролейбусна л≥н≥¤ по вул. ¬атут≥на до вул. Ћуговоњ (“¤жил≥вський масив).

1997 Ц продовжена тролейбусна л≥н≥¤ в≥д ринку Ђ”рожайї по вул. —калецького до вул. —вердлова.

2000, жовтень Цв≥дбувс¤ триденний сем≥нар головних ≥нженер≥в м≥ськелектротранспорту ”крањни на баз≥ ¬““” з питань п≥двищенн¤ ефективност≥ роботи електротранспорту в сучасних умовах.

2001, серпень Ц у ¬≥нниц≥ в≥дбувс¤ м≥жнародний конкурс профес≥йноњ майстерност≥ молодих вод≥њв тролейбус≥в. —еред кращих визначен≥ ≥мена в≥нничан —ерг≥¤ ћазуренка, —ерг≥¤ „ерн¤ка.

2002 Ц в огл¤д≥-конкурс≥ серед п≥дприЇмств м≥ського електротранспорту крањни ¬≥нницьке управл≥нн¤ зайн¤ло перше м≥сце за ≤ квартал, а в II, III та IV кварталах Ц друге м≥сце.

2002, вересень Ц на ¬сеукрањнському конкурс≥ профес≥йноњ майстерност≥ молодих вод≥њв трамва¤, що проходив у  иЇв≥, в≥нничанка ќлена  учеренко стала ср≥бною призеркою.

2002 Ц ¬ѕ Ђ““”ї в 29 обласному конкурс≥ Ђ«а безпеку рухуї серед вод≥њв трамвањв, тролейбус≥в, автомоб≥л≥в ≥ приватних транспортних засоб≥в зайн¤ло третЇ м≥сце та удостоњлос¤ ѕочесноњ грамоти облдержадм≥н≥страц≥њ та обласноњ ради.

2003 Ц управл≥нн¤ зайн¤ло ≤ м≥сце в огл¤д≥-конкурс≥ серед п≥дприЇмств м≥ського електротранспорту ”крањни.

2003, жовтень Ц колектив ¬ѕ Ђ“рамвайно-тролейбусне управл≥нн¤ї зустр≥ло своЇ 90-р≥чч¤.

ј.≤.ћаков≥й, ¬.ѕ.™л≥заров. „ерез минуле в майбутнЇ. ≤стор≥¤ м≥ськелектротранспорту ¬≥нниц≥ до в≥дзначенн¤ 90-р≥чч¤.